вірші для Влада Клена і Стаса Кузьміна

Смерть грає на орбіті Муз.

Не є, нема й не може бути
зразків добра у цноті слів,
якщо бажання в раю жити
панує там, де благий спів.

Я розчаровуюсь – від ниці.
Володар світу – проти мрій.
Втекли з уяви войовничі
отруєні під власний ритм.

У лірників є ешафоти.
Смерть грає на орбіті Муз.
Не можу знаків побороти,
хоч прагну розпізнати звук.

Помста спокус і смисл речей.
Окрилити нема кого.
Безкриле – простовіч рече,
вище себе – розумного.

------------------------------------
Ниці прикмети вірні – і найліпші.
Манера сили – це з високих мрій.
В імперативах згинуть наративи.
Спокуса честі – як спокута слів.

Є парадокс – обернених законів.
З кісток лихих заради правд
Самотруєний мірошник.
Найвища – нота знад і вад.